Проникливий, філософський і в той же час фантастично-саркастичний роман про дитинство, дорослішання і осягнення життя. Автор нанизує свої історії дрібними намистинками крізь епохи і вимірювання, поєднуючи містичні явища з сімейними легендами. Та так майстерно, що читачеві часом не відрізнити алегорію від істини. Це перша книжка з «місячної» трилогії Юлії Кісіної — поетки, письменниці та художниці, що народилася в Києві, жила в Москві, на початку 1990-х переїхала до Німеччини, де стала однією з відомих сучасних прозаїків. її писання порівнюють із Набоковим і Маркесом, її біографічна «Весна на Місяці» — про дорослішання в брежнєвські роки в столиці УРСР, яка залишається для авторки провінційним південним містом. Тож героїня твору, перебуваючи в часі підліткового інфантилізму, вигадує свій власний, не гірший за «офіційний», усесвіт. І пріснопам'ятна «южнорусская школа» відгукується у цих чудових писаннях — і стилістично, і психологічно, і душевно.