Фелікс Круль, син збанкрутілого фабриканта шам­панських вин, описує історію свого суспільного злету: від краденого в дитинстві шоколаду до ролі маркіза на аудієнції в короля Португалії. В останньому романі Томаса Манна через пригодницько­еротичний сюжет на кшталт «Історії мого життя» Джакомо Казанови пародіюється, доводя­ чи до крайньої межі, традиція сповідної мемуаристи­ки, закладена ще Святим Авґустином. «Фелікс Круль» лише на поверхні є каскадом дотеп­ них ситуацій, яскравих сцен та паноптикумом химер­ них персонажів, сюжет роману слугує тлом для тракту­ вання улюблених філософських проблем Томаса Манна, таких як ілюзорність та неправда в мистецтві, межі істинного аристократизму, двоїстість життєвої ролі й пошук ідентичности, світ як уявлення та симу­лякр. «Фелікс Круль», попервах задуманий як перелицювання «Творчости й правди» Гете, став найавтобіо графічнішим та найсповідальнішим романом з усього доробку Томаса Манна.