Петро Болбочан мав шанс стати українським Гарібальді, здобувачем і об'єднувачем рідних земель, творцем козацької армії, з якою мусили б рахуватися всі держави світу. Невідомо, чи готував себе до цієї ролі Болбочан, але якраз цього і боялися негероїчні цивільні партійники, які назвали себе "верховною владою". Вони підозрювали Болбочана в намірі скинути їх. А ось вояцтво довіряло йому безмежно. "Болбочан був надзвичайно хоробрим, - писав про нього сотник Борис Монкевич. - У більшості керував боєм особисто і завсігди був у найнебезпечніших місцях, чим викликав підйом духу у Запорожців, які під його керуванням завжди були переможцями... Йому вірили всі надзвичайно, бо знали, що він є зразком чесності і порядку."