Атомізація та аномія, нігілізм і торжество цинічного розуму оголошуються світоглядними трендами (пост)сучасності. На протилежному полюсі перебувають ідеї відродження релігійності, приходу постсекулярної епохи, повернення традиційної системи цінностей, нового Середньовіччя, неоархаїки тощо. Незважаючи на таку розбіжність, дані діагнози часто сходяться в одній суттєвій точці - фіксації особливої ситуації сучасної культури. Вона, на думку автора, полягає в унікальній трансформації фундаментальної сфери соціокультурного буття та категорії думки - сакрального.