Різні за жанром твори римського письменника Луція Аннея Сенеки (І ст. до Р.Х.) трагедію «Федра», сатиричну пародію «Апофеоз (Огарбузення) божественного Клавдія» й епіграми об'єднують ідеї стоїцизму. Згубна похіть цариці Федри, марнославство, свавілля імператора Клавдія чи інші людські гріхи, які суперечать принципам стоїків, у своєрідній художній формі викриваються митцем-філософом. Ці твори органічно доповнюють, увиразнюють художню картину світу Сенеки – філософа-стоїка, письменника.